ДОЗОРНА ВЕЖА

село Веселе Бериславського району Херсонської області

Середньовічна фортифікаційна споруда (кінець ХІV – початок XV ст.).

46°47'15''N, 33°21'27''E

Великий князь Литовський Вітовт. Портрет з брестського монастиря. Невідомий автор, друга половина XVII ст. Зображення за життя Вітовта не збереглися.

Кам'янецька вежа. Білорусь, Брестська область. Збудована протягом 1271—1288 років на березі річки Лісна зодчим Олексою за наказом волинського князя Володимира Васильковича як донжон Кам'янецького граду. Аналогічна до Дозорної вежі у селі Веселому.

ХІV ст. – дозорна (митна) вежа часів князя Вітовта Великого (Великого князівства Литовського);
ХV–ХVІІ ст. – турецька дозорна вежа;
ХІХ ст. – оглядова вежа маєтку князя Трубецького;

ХХ ст. – водонапірна вежа.

Збудована наприкінці XIV століття, ця башта-донжон є єдиною оборонною спорудою такого типу часів Великого князя Литовського Вітовта, яка зберіглася до наших днів в Україні.

600 років тому Нижнє Подніпров'я та Причорномор'я було далеким пограниччям земель, підвладних Вітовту – Великому князю Литовському, який правив у 1392–1430 рр.  У ті часи саме тут розгорталися найважливіші історичні події, в яких Вітовт зіграв вирішальну роль: на карті Європи з'явилася нова держава – Кримське ханство, і з цієї ж карти зникла одна з найбільших імперій середніх віків – Золота Орда. Тому ім'я Вітовта і назва Литви збереглися не лише в місцевих легендах, але й у географічних назвах, історичних пам’ятках, найвидатніша з яких – дозорна вежа.

Тоді кордон проходив руслом Дніпра, відповідно існували митниці. На картах XVII ст. приблизно в місці розташування вежі зустрічається назва Balneum Vitoldi. Імовірно, це і є Вітовтова митниця, яка контролювала одну з найбільших переправ Нижнього Дніпра – Таванську, розташовану в районі між Бериславом (фортеця Siemimaiki, пізніше – Kazi Kermen) та Каховкою (Oslam Kermen), тобто між Литовським князівством (у подальшому – королівством Польським) та Кримським ханством. Між цими фортецями на острові Тавань, нині затопленому Каховським водосховищем, існували ще дві фортеці: Mustryt Kermen (або Тавань) та Mubarek Kermen. У 1695 р. всі вони були зруйновані запорожцями під проводом Івана Мазепи. Дозорна вежа пережила всі ці події.

У 80-ті роки XIX ст. князь Петро Трубецький, який володів цією землею, добудовав або перебудовав четвертий ярус зі стрілчастими вікнами у псевдоготичному стилі і перетворив її на оглядову. Вежа слугувала орієнтиром до пристані, яка знаходилася попід нею. Звідси у різні напрямки вниз та вверх Дніпром відправлялося вино, яке вироблялося на винокурнях Трубецького; воно відоме нам тепер під назвами «Оксамит України» та «Перлина степу».

Вид на башту до утворення Каховського водосховища. 1950-ті роки.

Гавдзинський А.С., 1923 р. Картина з Новокаховського музею

В останній чверті ХХ століття вежа використовувалася як водонапірна (до 1990-х років). Вона стояла на високому, урвистому березі Дніпра. У 1955 р., після заповнення Каховського водосховища, рельєф місцевості значно змінився. Нині ж, згідно з проектом побудови другої черги Каховської ГЕС, вежа потрапляє на територію забудови, що ставить її під загрозу знищення.

Восени 2016 року Дозорну вежу включено до Державного реєстру нерухомих пам’яток архітектури України місцевого значення з визначеною охоронною зоною та з рекомендацією після додаткового дослідження включити її до зводу пам’яток зі статусом національного значення. У 2018 році Дозорна вежа отримала статус Пам’ятки архітектури національного значення.

Дозорна вежа – це унікальна споруда, найстаріша кам’яна споруда Херсонщини, яка зберіглася майже у повному вигляді.

 

Вона є спільною спадщиною України та Литви і має не лише величезне історичне значення, але й туристичний потенціал. Її збереження є вкрай важливим, а з огляду на існуючі загрози – пріоритетним як  для фахівців, так і для культурної спільноти України та Литви.

do2.png
do1.png
Запропонована охоронна зона Дозорної вежі.
Межі ділянки, яка планується для експлуатації та обслуговування ГЕС-2.

Нормативні документи, дослідження, публікації

225901-200.png

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 25 січня 2018 р. N 32, Київ

Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України

225901-200.png

НА РОЗІ ДВОХ СВІТІВ: історична спадщина України та Литви на території Херсонської області.

Монографія Інституту археології Національної академії наук України.

Вітовт у Дозорній вежі
Археологічна експедиція
Фестиваль сучасного мистецтва «Terra Futura»

Проект Культурного центру Україна-Литва «Захист історичної спадщини України та Литви на території Херсонської області» фінансується з коштів Програми розвитку співробітництва та підтримки демократії Міністерства Закордонних Справ Литовської Республіки.

 

Проект реалізується за підтримки Почесного консула Литовської Республіки у Херсонській області Віктора Попова.

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now