Проект має на меті дослідження й збереження пам’яток середньовіччя, що належать до спільної історії двох держав. Їх вивчення та інтеграція в сучасне наукове та культурне життя об’єднує народи, науковців, політиків та журналістів. Долучайтеся!
ДОЗОРНА ВЕЖА
дозорна (митна) вежа часів князя Вітовта Великого (Великого князівства Литовського).
Пам’ятка архітектури національного значення.
ФОРТЕЦЯ ТЯГИНЬ
Пам’ятка археології (ХIV—ХVII ст.) національного значення.
ХIV—ХVII
ПЕРСПЕКТИВИ
Дозорна вежа часів князя Вітовта Великого (Великого князівства Литовського). Спільна культурна спадщина України й Литви
УКРАЇНА – ЛИТВА:
ПОДІЇ, ЯКІ НАС ОБ’ЄДНУЮТЬ
НА РОЗІ ДВОХ СВІТІВ: історична спадщина України та Литви на території Херсонської області.
Монографія Інституту археології Національної академії наук України.
В монографії публікуються матеріали комплексних досліджень Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України пам’яток національного значення: фортеці Тягин біля с.Тягинка (керівник доктор історичних наук С.О.Біляєва) та вежі Вітовта поблизу с. Веселе (керівник – доктор історичних наук О.В.Симоненко) Бериславського району Херсонської області. Їх виникнення та функціонування пов’язується із діяльністю Великого литовського князя Вітовта наприкінці XIV – початку XV ст. Розкопки відзначились важливими відкриттями у вивченні історії тюркських народів, України та Литви, взаємин різних цивілізаційних осередків Сходу і Заходу.
БАШТА ВІТОВТА
…Дотепер триває розробка проекту будівництва Каховської ГЕС-2 в Херсонській області. Згідно проектних матеріалів, що виносились на громадські слухання у лютому 2016 року, в котлован будівництва потрапляє унікальна історична споруда – Вежа Вітовта, одна з найдавніших на території Півдня України пам’яток середньовіччя, що зберіглася з ХІV cтоліття. Кам’яна башта розташована в селі Веселому Бериславського району. Навколо башти планується розгорнути масштабні земляні роботи, пов’язані із влаштуванням автомобільних й залізничних шляхів, прокладанням русла нового каналу фактично в 3-5 метрах від вежі. Таким чином, пам’ятці історії світового рівня – башті, що збереглася впродовж більш ніж 600 років – з часів Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтійського загрожує руйнування як від будівельних робіт, так і від знаходження в нових умовах постійної вологості коло краю русла, обледеніння, вітрової ерозії, гніздовій морських птахів і таке інше.
Розташування пам’ятки на території енергетичного об’єкту унеможливлює вільний доступ до башти, що виключає пам’ятку з культурного життя – проведення фестивалів, історичних реконструкцій, археологічних досліджень, інших туристичних, мистецьких й освітніх заходів. Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась, не відповідає перспективам розвитку туризму і культурного відродження регіону, що є актуальним в теперішній час. За радянських часів ця частина України була перетворена в культурну пустелю, об’єкти культурної спадщини знищувались, історія стиралася. Сьогодні вкрай важливо діяти згідно європейських і українських норм щодо охорони культурної спадщини.
З відкритого листа Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману, Міністру Культури Євгену Нищуку, Міністру енергетики Ігорю Насалику, Голові представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер, Послу Литовської Республіки в Україні Марюсу Януконісу
ТЯГИН
Дослідження пам’ятки національного значення – фортеці Тягин має велике значення для відтворення історичного минулого країн євразійського простору, й насамперед України та Литви. Археологічні матеріали дозволяють розкрити принципово важливі факти історії Великого князівства Литовського та Руського, до якого входило Київське князівство – одне з головних наступників спадщини Київської Русі, засвідчити зародження умов формування нового стану українського суспільства – козацтва, а отже і історичну місію стратегії та практики фортифікаційної діяльності Великого князя Вітовта із захисту кордонів українських земель, становленні нових відносин у багатоетнічному середовищі Півдня. Видатна пам’ятка, що включає фортецю та городище, засвідчує дію цих факторів завдяки наявності матеріалів різних історичних періодів, зокрема Золотоординського міста другої половини ХІІІ – середини ХІV ст., фортеці Великого князівства Литовського та Руського кінця ХІV – першої половини XV ст. – доленосного періоду в історії України.
Відкрита у 2018 р. система оборони фортеці має риси, генетично пов’язані із традиціями Київської Русі та репрезентує загальноєвропейський тип планування, широко розповсюджений від Балкан до Північного Причорномор’я та від Балтії до узбережжя Чорного моря.
Надзвичайно важливими є фактологічне підтвердження існування міста, функціонування важливого торгівельного шляху та митниці. Про це свідчать відкриті будівельні структури, конструктивні деталі водогону та уламки глиняних труб, міська кераміка, знахідки татарських генуезько-татарських та польських монет кінця XIV – першої половини XV ст. Особливе значення мають вперше знайдені на території України металеві аксесуари литовського походження – хрестоподібні накладки на шкіряні гаманці, широко розповсюджені на пам’ятках Литви. Це свідоцтва безпосереднього перебування литовців на території Тягиня. Крім того, у складі артефактів є речі, які мають аналогії на пам’ятках Литви, зокрема арбалетні болти, які, вірогідно, також є литовською спадщиною. Розкопки городища Тягин відкривають невідомі сторінки маловивченого періоду історії України та Литви і засвідчують надзвичайну актуальність продовження досліджень.
Доктор історичних наук С.О.Біляєва (з матеріалів комплексних досліджень Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України)
