Міжнародна науково-практична конференція
«Сторіччя державного ренесансу в Литві (1918 – 2018): українсько-литовські паралелі»
Конференція відбулася 13-15 вересня на базі найстарішого навчального закладу півдня України – Херсонського державного університету за участі науковців України та Литви. Було розглянуто широкий спектр проблем за такими напрямами:
Загальна спадщина, спільна історія. • Балто-слов’янські відносини за даними лінгвістики, археології та історії. • Балто-слов’янська проблематика в історіографії. • Українські і литовські землі у добу Київської Русі та Галицько-Волинської князівства (IX – XIV ст.). • Велике князівство Литовське і Україна: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини. • Велике князівство Литовське та південноукраїнські землі у світлі археологічних та історичних джерел. • Українська національна революція 1648–1676 рр. і литовські землі. • Національно-культурне відродження та рух за відновлення державності в Україні та Литві у ХІХ – на початку ХХ ст. • Україна і Литва у боротьбі за незалежність: Визвольні змагання (1917 – 1921 рр.) в Україні та Війна за свободу у Литві (1918 – 1920 рр.). • Відновлення та розбудова української та литовської державності в першій половині ХХ ст.: досвід творення суверенних національних проектів. • Постаті доби національно-державного ренесансу: інтелектуальний простір України та Литви у ХХ ст. • Збройні сили українських державних утворень періоду Української національно-демократичної революції (1917 – 1921) та армія Першої Литовської республіки (1918 – 1940): значення в контексті формування національної воєнної традиції України і Литви. • Парамілітарні організації у Литві та інших країнах Балтії в добу їх державного відродження (1918 – 1940 рр.) та воєнізовані формування українського визвольного руху (1930 – 1940- х рр.). • Паралелі національно-визвольного руху. Литва та Україна у складі СРСР: визвольна боротьба на українських землях та «війна після війни» у Литві (1940 – 1950-ті рр.). • Дисидентські рухи та боротьба з тоталітарним режимом: український та литовський досвід. • Падіння СРСР та відродження української і литовської державності.
Єдиний європейський простір • Україна та Литва в обставинах нової геополітичної реальності 1990 – 2000-х років. • Розбудова системи територіальної оборони: актуальний досвід Литви та сусідніх балтійських держав. • Україна і Литва: виклики сучасності. • Армії України та Литовської республіки: сучасний стан, перспективи співробітництва, досвід захисту державного суверенітету та територіальної цілісності. • Європейські цінності для України: безпека, демократія, мораль, етика, культурна спадщина, національна ідентичність, турбота про навколишнє середовище.
Ставлення до пам'яток історії та культури як до важеля економічного відродження та пробудження національної свідомості • Пам’ятки періоду Великого князівства Литовського на Херсонщині. • Археологічні дослідження литовської матеріально-культурної спадщини на території Херсонської області: сучасний стан та перспективи. • Сучасний соціум та культурна спадщина. • Литовський досвід заохочення місцевих громад щодо цінування пам’яток культури. • «Техногенне навантаження». Яким чином буде дотримуватися збереження архітектурних пам’ятників при будівництві Каховської ГЕС2?
Окрім участі у наукових панелях, делегація з Литовської та Естонської Республік зустрілася з керівництвом університету – в.о.ректора ХДУ Наталією Тюхтенко, проректором із наукової роботи Сергієм Омельчуком, проректором з міжнародних зв'язків, науково-педагогічної роботи та комунікаційних технологій Оксаною Лавриковою. Гості – провідні науковці з історії, археології та прикладної лінгвістики: Вітаутас Йокубаускас – доктор гуманітарних наук (історія), старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону, Клайпедський університет; Егідіус Папечкіс – докторант Клайпедського університету; Гінтаутас Якштіс – докторант Клайпедського університету; Маріус Сметона – викладач, Інститут прикладної лінгвістики, Вільнюський університет; Ігор Копитін – доктор філософії, Національний Коледж Оборони.
У ході зустрічі обговорювалася можливість розширення співпраці між вищими навчальними закладами країн Східного і Центрально-Східного європейського регіонів та налагодження взаємодії у сфері наукового співробітництва істориків України та країн Балтії. Учасники делегації поділилися досвідом формування та становлення системи освіти в закладах вищої освіти Естонії та Литви.
Надалі гості відвідали лабораторію робототехніки Херсонського державного університету, факультет фізичного виховання та спорту, музей історії ХДУ та виставкову залу факультету культури і мистецтв.
У рамках візиту науковці долучилися до роботи пленарного засідання Міжнародної науково-практичної конференції «Сторіччя державного ренесансу в Литві (1918–2018): українсько-литовські паралелі», під час якого розглянули аспекти спільної історії, становлення єдиного європейського простору та збереження матеріально-культурної спадщини.
Організатор - ХМГО «Культурний центр «Україна-Литва»
КООРДИНАТОРИ: Наталія Бімбірайте, голова правління «Культурного центру Україна – Литва», координатор проекту «Дні Литви у Херсоні». Тел.: +38 095 892 69 22, e-mail: bimbirayte@gmail.com
Петрик Артем, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри філософії та соціально – гуманітарних наук Херсонського державного університету. Тел.: +38 096 522 32 61, e-mail: Getmanat@meta.ua
Галина Михайленко, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету. Тел.: +38 050 106 36 35, e-mail: Kherson.history@gmail.com
Міжнародна конференцію підтримали:
Міністерство освіти і науки України Міністерство культури України Херсонський державний університет Вільнюський університет (м. Вільнюс, Литва) Клайпедський університет (м. Клайпеда, Литва) Інститут історії Литви ХМГО «Культурний центр «Україна-Литва» Національна академія наук України Інститут історії України Національної академії наук України Інститут археології Національної академії наук України
Херсонський міський голова Володимира Миколаєнка та депутатський корпус Херсонської міської ради VІІ скликання