Проект Культурного центру Україна-Литва «Захист історичної спадщини України та Литви на території Херсонської області» фінансується з коштів Програми розвитку співробітництва та підтримки демократії Міністерства Закордонних Справ Литовської Республіки.

 

Проект реалізується за підтримки Почесного консула Литовської Республіки у Херсонській області Віктора Попова.

ПРО ПРОЕКТ

Захист історичної спадщини України та Литви на території Херсонської області

Мета проекту

ознайомлення  широких кіл населення України з литовською історико-культурною спадщиною на території Херсонської області;

археологічні, польові та камеральні дослідження;

захист та музеєфікація пам’яток історико-культурної спадщини Південного прикордоння Великого князівства Литовського;

 розвиток туризму, популяризація туристичних маршрутів, які включають в себе об’єкти литовської історико-культурної спадщини на території України.

Україна та Литва мають не лише багатовікові традиції політичного та культурного співробітництва, але й цінний досвід спільного довготривалого співіснування в межах різних державних утворень. У ХХ столітті під час визвольної боротьби обох народів зв’язки між українцями та литовцями стали максимально тісними та дружніми. Країни пройшли схожий шлях національного відродження, протистояння експансії тоталітарних режимів. Спільним фронтом діяли культурно-патріотичні дисидентські рухи України та Литви в часи боротьби за реставрацію державності у 1980-90-ті рр. В умовах необхідності нової боротьби за суверенітет і соборність Української держави ХХІ століття Друга Литовська республіка залишається одним з найбільш послідовних та надійних партнерів України на шляху до європейської інтеграції.

Актуальність та необхідність проекту

 

Вежа Вітовта XIV століття – дозорна (митна) башта, яка відноситься до часів, коли Нижнє Подніпров’я та Причорномор’я було прикордонням земель Великого князівства Литовського. Вона розташована в селі Веселе Бериславського району Херсонської області. Це унікальна споруда, і її збереження є вкрай важливим як для фахівців, так і для культурної спільноти України та Литви. Загроза виникла у зв’язку з планами будівництва другої черги Каховської ГЕС – вежа потрапляє на території забудови, що не лише обмежує до неї доступ, але й ставить споруду під загрозу знищення.

Восени  2016 року зусиллями активістів Дозорну вежу було включено до Державного реєстру нерухомих пам’яток архітектури України місцевого значення, запропоновано охоронну зону. Тоді ж розпочалася кампанія з метою включення Вежі до реєстру пам’яток зі статусом  національного значення. Археологічні дослідження мали передувати планам будівництва і мали розпочатися у 2017 році, проте держава не виділила на це кошти.

Кафедра економіки та географії Херсонського державного університету підготувала економічне обґрунтування будівництва другої черги ГЕС і дійшла висновку, що проект є економічно недоцільним і несе загрозу не лише Вежі, але й природі – нижче дамби знаходяться зелені острови і береги з природними джерелами та водоспадами, які стали основою для будівництва палацового комплексу князя Трубецького у 90-х роках ХІХ століття (зараз палац відновлюється). Шкода, яку нанесе будівництво ГЕС цьому кутку Дніпровських плавней (рукав Козак і Козацький острів), буде значно більшою, ніж в представлених документах на будівництво.

Можливі наслідки будівництва і функціонування Каховської ГЕС-2

У 2018 році Дозорна вежа отримала статус Пам’ятки архітектури національного значення. Це сталося завдяки широкій громадській кампанії, до якої долучилися і місцеві фахівці, і громадські організації, і експерти національного рівня, і Почесне консульство Литви у Херсоні, і Посол Литви в Україні. Це значна перемога, проте цього недостатньо для захисту Вежі Вітовта об’єкту від пошкодження у зв’язку з планом будівництва Каховської ГЕС-2 – охоронна зона цієї унікальної пам’ятки досі не визначена і не узгоджена. Завдяки цьому проекту у 2018 році біля Вежі працювала археологічна експедиція Інституту археології Національної академії наук України, проте це лише перший крок, дослідження мають бути продовжені.

 

Національний природний парк «Нижньодніпровський», до складу якого входить археологічна пам’ятка національного значення «Фортеця Тягин» (XIV століття) – другий фокус проекту. Південь України та територія Херсонської області мали особливе значення у історичному розвитку міжкультурних стосунків: саме тут утворився унікальний симбіоз культур Сходу та Заходу, тут було закладено основи українського козацтва.  Через фортецю Тягин проходив важливий торгівельний шлях, тут функціонувала митниця, про що свідчать знахідки татарських, генуезько-татарських та польських монет першої половини XV ст. Саме тут вперше на території України були знайдені металеві аксесуари литовського походження – хрестоподібні накладки на шкіряні гаманці, широко розповсюджені на археологічних пам’ятках Литви. Тут переплелися історичні долі тюркських народів (Золотої Орди, Кримського ханства, Османської імперії), Балтії (Велике князівство Литовське та Руське) та України (козацька державність). Фортеця Тягин вкрай мало вивчалася, має величезний науковий та туристичний потенціал і потребує нових підходів до створення рекреаційної зони. Дуже багато було пошкоджено та знищено, тому надзвичайно актуальним є завдання відкрити та дослідити те, що ще не вивчалося.

Цей проект передбачає співпрацю багатьох організацій та установ:

  • ХМГО «Культурний центр Україна-Литва» (ініціатор та основний виконавець проекту)

  •  Інститут Археології Національної академії наук України

  •  Інститут історії Національної академії наук України

  •  посольство Литовської республіки в Україні

  • Почесний консул Литовської республіки в Херсонській області В. Попов

  • Херсонський державний університет, кафедра всесвітньої історії та історіографії (зав. каф. д. і. н., проф. В. Андрєєв)

  • провідні наукові заклади Литовської Республіки

  • обласна і районні адміністрації Херсонської області

  • сільські ради сіл Тягинка та Веселе

  • Дирекція НПЗ «Нижньодніпровський»

  • міська адміністрація м. Херсон

  • ГО “Центр культурного розвитку «Тотем»

Проект відкритий до співробітництва з усіма зацікавленими сторонами та відповідає напрямку світового інноваційного наукового проекту Міжнародної Спілки Академій, присвяченого зв’язкам Середньовічної Балтії та Чорномор’я.

Результатами реалізації проекту буде:

  • Нова інформація про археологічні та історичні пам’ятки Херсонщини, пов’язані з історією та культурою Литви; збільшення дослідженої території фортеці Тягин; поповнення колекцій матеріальної культури; створення зони консервації і музеєфікації досліджуваних пам’яток; формування охоронної концепції та початок її втілення на практиці.

  • Поглиблення співробітництва фахівців в контексті вивчення досвіду державотворення українського та литовського народів в межах єдиної геополітичної реальності XIV – XVI ст.; остаточне руйнування міфу про цивілізаторську роль Росії у Північному Причорномор’ї, втілену в ідеї Новоросії, спростування новими матеріальними свідченнями (археологічними знахідками).

  • Сприяння поглибленню успішного співробітництва двох держав та створення умов для інтелектуального взаємозбагачення українських та литовських наукових та культурних еліт; створення позитивного іміджу Литви в Україні та Української держави в Литві.

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now