У 2018 році Дозорна вежа отримала статус Пам’ятки архітектури національного значення. Це сталося завдяки широкій громадській кампанії, до якої долучилися і місцеві фахівці, і громадські організації, і експерти національного рівня, і Почесне консульство Литви у Херсоні, і Посол Литви в Україні. Це значна перемога, проте цього недостатньо для захисту Вежі Вітовта об’єкту від пошкодження у зв’язку з планом будівництва Каховської ГЕС-2 – охоронна зона цієї унікальної пам’ятки досі не визначена і не узгоджена. Завдяки цьому проекту у 2018 році біля Вежі працювала археологічна експедиція Інституту археології Національної академії наук України, проте це лише перший крок, дослідження мають бути продовжені.

Національний природний парк «Нижньодніпровський», до складу якого входить археологічна пам’ятка національного значення «Фортеця Тягин» (XIV століття) – другий фокус проекту. Південь України та територія Херсонської області мали особливе значення у історичному розвитку міжкультурних стосунків: саме тут утворився унікальний симбіоз культур Сходу та Заходу, тут було закладено основи українського козацтва.  Через фортецю Тягин проходив важливий торгівельний шлях, тут функціонувала митниця, про що свідчать знахідки татарських, генуезько-татарських та польських монет першої половини XV ст. Саме тут вперше на території України були знайдені металеві аксесуари литовського походження – хрестоподібні накладки на шкіряні гаманці, широко розповсюджені на археологічних пам’ятках Литви. Тут переплелися історичні долі тюркських народів (Золотої Орди, Кримського ханства, Османської імперії), Балтії (Велике князівство Литовське та Руське) та України (козацька державність). Фортеця Тягин вкрай мало вивчалася, має величезний науковий та туристичний потенціал і потребує нових підходів до створення рекреаційної зони. Дуже багато було пошкоджено та знищено, тому надзвичайно актуальним є завдання відкрити та дослідити те, що ще не вивчалося.