top of page

ПЕРСПЕКТИВИ

ТА ПЛАНИ

НА МАЙБУТНЄ

c1.png

1

Об’єднання зусиль українських та литовських фахівців із вивчення спільної культурної спадщини у різних формах наукового співробітництва: участь у спільних проектах,  конференціях, спільних археологічних дослідженнях, публікації результатів досліджень.

c2.png

2

Розробка проекту створення в Тягині Археологічного парку, який передбачатиме проведення археологічних розкопок та їх консервацію.

c3.png

3

Віртуальна реконструкція фортеці Тягин (створення  комп’ютерної моделі середньовічного міста) та макету міста-фортеці.

c4.png

4

Започаткування у Тягині щорічного фестивалю для залучення туристів.

c5.png

5

Створення спільного українсько-литовського проекту проведення необхідних наукових досліджень Вежі Вітовта (село Веселе Бериславського району на Херсонщині).

c6.png

6

Чітка фіксація охоронної зони Дозорної вежі (Вежі Вітовта) – пам’ятки національного значення. Забезпечення вільного доступу до неї науковців та туристів. Включення цієї пам’ятки до міжнародних туристичних маршрутів. Розробка заходів щодо її подальшої популяризації.

c7.png

7

Пошук зацікавлених сторін у Литви для долучення до міжнародного проекту «Середньовічна Балтія і Чорномор’я: матеріальна реконструкція торгових зав’язків» за участі Академії Наук України, Латвії, Туреччини (2015 – 2025 р.р.). Проектом передбачений комплекс археологічних досліджень та експериментальні роботи з реконструкції (виготовлення плавучих засобів), їх випробування на водних артеріях різних природних зон Європи, використання водних та суходільних ділянок торгівельного «бурштинового» шляху або «варяг в греки». В межах тематики Південною Середньовічною експедицією Інституту археології НАНУ здійснюються дослідження комплексу пам’яток фортеці та міста Тягин біля села Тягинка Бериславського району Херсонської області.

FF.jpg

Беручи до уваги значення фортеці Тягин в історії України та Литви, пам’ятка набуває не лише національного, але й міжнародного значення. Це є місце переплетіння історичних шляхів цивілізацій тюркських народів і народів Балтії та України.

Відкриття свідчать про необхідність продовження археологічних досліджень, консервацію та музеєфікацію пам’ятки Південного прикордоння культури Великого князівства Литовського і Руського, а також вивчення культури Південної України, її зав’язків та економічного розвитку за часів існування федеративної держави.

Стан збереженості укріплень фортеці дозволяє законсервувати, реставрувати та музеєфікувати оборонні споруди та використати їх у розвитку туристичної діяльності, пропаганді історичного минулого Херсонщини. Тому необхідно вирішити питання щодо охорони залишків фортеці, створення музею «Тягинська фортеця» як основи майбутнього історико-археологічного заповідника.

 

Доктор історичних наук С.О.Біляєва (з матеріалів комплексних досліджень Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України)

Попередні розвідкові дослідження (Дозорно вежі) виявили конструктивні особливості нижнього ярусу вежі. З метою встановлення відносної хронології її елементів з кількох отворів під кріплення балок перекриття було взято проби деревини для радіовуглецевого аналізу. Перспективним напрямком досліджень "Вітовтової вежі", безумовно, є повномасштабні археологічні розкопки внутрішнього простору та навколишньої території, реставраційні роботи по збереженню наземної частини споруди, покриття вежі дахом.

 

Доктор історичних наук О.В.Симоненко

симоненко.jpg
bottom of page