Зацікавити спільною історико-культурною спадщиною України та Литви на території Херсонської області не лише науковців, але й широкі кола громадськості – таким було завдання, яке поставив собі і фотографам Центр культурного розвитку «Тотем».
Завдання непросте, адже археологічні розкопки – це щоденна кропітка праця. Лише у пригодницьких фільмах артефакти та археологічні знахідки потрапляють в руки шукачів за кілька днів чи навіть годин. Проте у вивченні об’єктів спадщини є й інший бік – це фантастична краса місць, де каміння дихає століттями, а небо над ними нагадує про вічність та спонукає на роздуми про історичні події, які тут відбувалися, про життя людей – наших предків, про пам'ять, яку необхідно зберегти і передати нащадкам.
Для археологічних розкопок на місці фортеці Тягин було обрано фотозйомку, поєднану з site-specific performance, тобто з перформативним дійством, яке відбувається саме у цій локації. Композиції, які утворюють виконавці перформансу, адаптовані до обєктів та ландшафту і додають йому динаміки, підкреслюють його особливості. До участі у site-specific performance долучилася студія сучасного танцю Insight dance group, яка практикує подібні перфоманси і в Україні, і в Європі.
В результаті ми побачили нову красу не лише природи Тягині, але й геометрії залишків самої фортеці, яку дівчата майстерно підкреслили новими пластичними рішеннями.
Дозорна вежа – надзвичайно атмосферне та красиве місце, проте автори не могли обмежитися фотографіями башти та природи навколо. У серії монохромних фото Станіслава Остроуса з’явилися персонажі, які наче існують поза часом. Херсонський фотограф Денис Максимов відомий тим, що працює у рідкісних техніках фотографії – таких як пінхол, тобто створення зображення одразу на плівці, яка знаходиться у закритому боксі, без будь-якої оптики. Зображення виходить примарним, нагадує старовинні фотографії і візуально та технічно відтворює наші спроби зазирнути у минуле. Макс Афанасьєв створив серію фотоколажів, на яких поєднав фото з квадрокоптера та персонажів різних часів та національностей – і дороги та стежки навколо Дозорної вежі перетворилися на артерії та віни, по яких тече кров історії. Олена Афанасьєва побудувала діалог різних культур, які перетиналися на цьому місці: її триптих образно розповідає історію взаємин литовців, козаків та татар, коли вежа переходила з одних рук до інших – про це алегорично нагадують шахові партії. Лі Білецька у своїй фотографії спробувала передати відчуття різних епох та різних фрагментів історії, які поєднує у собі це місце.
Виставка вперше була презентована у Херсонському державному університеті в рамках Міжнародної конференції «Сторіччя державного ренесансу в Литві (1918 – 2018): українсько-литовські паралелі» і була високо оцінена її учасниками з обох країн, але окрім того ще й викликала зацікавленість у студентської молоді.
Надалі виставка подорожуватиме та розповідатиме про унікальну спільну історико-культурну спадщину України та Литви на Херсонщині.
Виставку створено у межах Проекту Культурного центру Україна-Литва «Захист історичної спадщини України та Литви на території Херсонської області», що фінансується з коштів Програми розвитку співробітництва та підтримки демократії Міністерства Закордонних Справ Литовської Республіки.
Comments